Шевченківські дні
Здобувачі освіти пригадали творчість Т.Г. Шевченка та відзняли відео декламації віршів Кобзаря, а учениця 11-А класу Чижова Олена стала учасницею районного конкурсу з нагоди відзначення Шевченківських днів. Учителі-філологи та учениця 8-А класу Плахотнюк Дарина підготували статтю для місцевої газети «Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе!»
Ми пам’ятаємо тебе, Тарасе!
Щорічно 9 березня Україна відзначає день народження видатного майстра слова, талановитого художника, славетного й величного Тараса Григоровича Шевченка (1914-1861).
Тарас Шевченко завжди був, є та буде в серцях мільйонів українців прикладом любові до свого народу, Батьківщини. Він і досі навчає всіх, і малих, і дорослих, вивчати історію рідного краю, шанувати героїв, завжди бути готовими до боротьби за щасливе майбутнє, за справедливість, за честь України-матері.
Традиційно з нагоди вшанування пам’яті Великого Українця в закладі загальної середньої освіти І –ІІІ ступенів № 1 м. Гайсин Гайсинської міської ради в першій декаді березня настають Шевченківські дні. От і нині, незважаючи на пандемію COVID-19, що зумовила дистанційне навчання в закладах освіти Гайсинського району, здобувачі освіти з нетерпінням очікують на цікаві заходи, які підготували для них учителі-філологи освітнього закладу.
Невмирущій славі генія українського народу будуть присвячені тематичні виховні години «Незабутній Тарас Шевченко», які в різних формах проведуть класні керівники 5-11 класів.
У читальній залі шкільної бібліотеки Литвинюк С.В. оригінально оформила тематичну виставку книжок і рефератів «Свою Україну любіть!», яку із задоволенням у будь-який час можуть відвідати школярі 1-4 класів, а для здобувачів освіти 5-11 класів тим же «маршрутом» підготовлена онлайн-екскурсія.
Також усі учні закладу освіти матимуть змогу переглянути літературний відеожурнал «Тарасові шляхи», який підготували для всіх педагог-організатор Кіпоренко В.Ю. та вчителі-філологи. Безперечно, родзинкою цьогорічних Шевченківських днів є можливість здійснити віртуальну подорож до музею Тараса Шевченка в Каневі, завдяки чому «мандрівники» поринуть у те далеке минуле, коли митець зростав, боровся, мріяв…
Під гаслом «Шануймо слово Кобзаря!» усі охочі зможуть узяти участь у конкурсі-виставці ілюстрацій до поетичних творів Кобзаря та представити змістовні, яскраві стінгазети з широкою палітрою цікавих фактів із життя та творчості Кобзаря.
Учні 1-4 класів залюбки декламуватимуть поезії напам’ять на змаганнях читців поезій Т. Шевченка, а старшокласники знімають оригінальні відеоролики «Шевченко очима молоді», у яких, за завданням цього оригінального конкурсу, мають по-сучасному, творчо представити Т. Шевченка вибагливим глядачам. Крім того, учні 9-11 класів готують цікаві презентації «Шевченко крізь віки», «Доземний уклін Вам, Тарасе Григоровичу», «Невідомий Кобзар» та інші. Цілком зрозуміло, що метою створення відеороликів та мультимедійних презентацій стала популяризація неординарної особистості Т. Шевченка серед учнівської молоді.
Ми переконані, що заходи, організовані з нагоди відзначення річниці з дня народження Кобзаря, ще більше об’єднають, згуртують дружній творчий колектив педагогів та учнів нашого закладу освіти, адже хоча минають роки, змінюються покоління, але слово Тараса Шевченка – живе та вічне.
Поет поставив Слово на сторожі поневоленого українського народу. Тому й навіки залишився в пам’яті нащадків захисником істини та справедливості, палким борцем за Україну, сім’ю вольну, нову, у якій житимуть щасливі, горді та прекрасні люди, до яких належимо й ми, здобувачі освіти закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 м. Гайсина Гайсинської міської ради.
Учителі-філологи закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 м. Гайсин
Ким для мене є Кобзар?
Т.Г.Шевченко… Чую ім’я нашого великого пророка й одразу згадую дитинство, той далекий березневий день, коли я, ще зовсіммала дівчинка, разом із мамою потрапила на прекрасне шкільне свято, приурочене річниці з дня народження Великого Кобзаря. Саме там уперше відкрила для себе Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, вірного сина неньки України, незламного борця за правду та волю.
Коли вже пішла до школи й продовжила, так би мовити, своє знайомство з Кобзарем, то знову пересвідчилася, що Тарас Шевченко – незвичайна людина. Його багатогранний талант, любов до рідного краю, переживання за долюукраїнців, ненависть до будь-якого гноблення та поневолення розтривожили й мою душу. Саме тому, мабуть, Т. Шевченко став для мене ніби другим батьком, шо власним прикладом наставляв і наставляє на істинну путь. Я в захопленні від його „Кобзаря”, завдяки якому перед моїми очима постають картини трагічного минулого рідного народу й викликають щоразу сльози співчуття до згорьованих. Саме ця книга допомогла мені краще зрозуміти трагедію українців,які споконвіку прагнули свободи.
Твори митця не завжди легко зрозуміти, але в кожному можна побачити глибину душі Кобзаря. Затамувавши подих, слухала колись радіо, яке «виспівувало» пісню «Реве та стогне Дніпр широкий…” Спочатку ніби бачила перед собою місячну ніч на Дніпрі, коли там гуляє буря, а потім немов почула тривожні крики сичів, а перед очима неначе з’явилася нещасна дівчина, що чогось блукала вночі біля річки…Вона втратила свого коханого, а тепер страждала, бо не знала, сіромаха, як і для чого жити далі. Ця бідолаха залишилася сама -самісінька у всьому світі, і ніхто не може зарадити її горю. У цьому творі відчувається тісний зв’язок поета з нещасним народом. Дніпро під час бурі– то символ боротьби української нації за свою волю. Напевно, Шевченкові слова також зачепили душу композитора Данила Крижанівського, от він і написав музику до цих рядків. Незабаром пісня „Реве та стогне Дніпр широкий…” стала одним із національних гімнів України.
Вірш „Садок вишневий коло хати” справедливо називають одним із найкращих витворів Шевченкового генія. Ця поезія «з’явилася» на світ, оскільки Тарас Григорович на чужині дуже тужив за Вітчизною, земляками, рідним словом. Автор змальовує гармонію краси та природи, які існують лише в Україні. Вишні та соловейко є для нього уособленням сім’ї та кохання. Вони «вималювані» настільки лірично,що одразу зачаровують читача. У кожному слові цього вірша відчувається величезна любов Т.Шевченка до біленької української хати, яка здавна була оберегом великої родини в Україні.
Не можу оминути увагою вірша „Мені однаково, чи буду”, який ми вивчали нещодавно. Він вважається одним із найдосконаліших віршів Кобзаря з циклу „У казематі”. Цей твір – своєрідна присяга, яку автор дає своїй Батьківщині. Читаючи рядки цієї поезії, уявляю змарнілого, знесиленого чоловіка, який витерпів дуже багато страшних мук і просить лише щастя для своєї країни:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві,
І в огніїї, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені…
Ці рядочки характеризують героя як справжнього патріота й мужнього захисника своєї країни. Саме тому длямене Т.Г.Шевченко – справді вірний син України, незламний душею герой, геніальний художник поетичного слова, багатогранна особистість і, звичайно, просто людина, яка, як і всі, любила й ненавиділа, страждала, але ніколи не каялася, бо знала, заради кого й чого живе.
Слава Великому Кобзареві!
Слава Україні!
Дарина Плахотнюк – учениця 8-А класу
закладу загальної середньої освіти І-ІІІ
ступенів №1 м. Гайсин
Перегляди: 5368
